Ідея!

21:34, 24 грудня 2025 року
— Оленко, привіт, — захекано пролепетав Максим, заходячи в коридор до однокласниці.
— Будь ласка, роздрукуй мені картинку, але так, щоб на увесь листок А3, можеш?
Оленка встромила флешку в комп’ютер, відкрила потрібний файл, і, побачивши зображення кремля, видавила з себе кисло: — Що за жарти? Нахіба тобі цей непотріб здався??

*****
19:58 того ж дня

Родина з ентузіазмом готувалася до Різдва. Ялинка була вже майже прибраною, бракувало лише почепити кольорові лампочки й дорозвішувати деякі старі іграшки — справи, які з особливою насолодою завжди робив тато. Але цього року на горище подався Максимко, бо батько його відновлювався після складної операції у зв’язку з бойовим пораненням.
Максимко дотягнувся до коробки, вкритої пилом, мало не втративши рівновагу на драбині. Обережно припіднявши картонну кришку, хлопчик зазирнув усередину. Так, це вона. Лампочки, кілька скляних кульок-іграшок різних кольорів, і… ліхтарик. О, про нього тато не згадував! Класно, згодиться, коли вимкнуть світло! — подумав Максимко й швиденько спустився з горища. Далі попрямував на кухню, знайшов вологу ганчірку й почав протирати коробку та її вміст. Коли дійшла черга до ліхтарика, Максимко почув з вітальні покашлювання тата й пішов туди, не випускаючи з рук ліхтарика й ганчірку, запитати, чи йому щось потрібно.
Побачивши, що у сина в руках, батько зненацька не своїм голосом викрикнув: — Не смій вмикати! Де ти його взяв? Дідько, де він був?! Дай сюди! Або мамі віддай! Чув мене, негайно!!
Максимко злякався й побіг на кухню до мами, не знаючи, чим викликав таку неадекватну, здавалося б, реакцію.
— Це ж усього лише ліхтарик! — видавив з себе ображений та збитий з пантелику хлопчик.
Мама, поглянувши на артефакт, зрозуміла в чому річ і промовила, лагідно вдивляючись в очі хлопчика:
— Не ображайся на батька, будь ласка, він багато пережив, а ця річ схвилювала його. Розумієш, просто вона нагадала йому один випадок, ще до війни. Один дивак продав йому ліхтарика й наплів пів воза дурниць про якусь таємну експериментальну модель. Тато використав його лише один раз, шукаючи щось у гаражі. Наступного дня гараж згорів разом з автомобілем. Звісно, тут ніякого зв’язку, але ж нерви… сам розумієш, травма, болісні асоціації! Взагалі не знаю, що те старе залізо в коробці з прикрасами робило. Давай я поки тата заспокою, а ти збігай купи водички, поки ще відчинено магазин…