Заголовок

Цікаві образи у форматі потоку свідомості на початку гарно задали атмосферу твору. Але з часом вони починають втомлювати, і хочеться більше подій, а одноманітний темп оповіді тільки підсилює це відчуття. В синопсисі описано багато цікавого, але в уривку з цього розкрито доволі мало – більше сетингу, аніж персонажів чи сюжету. Місцями було важко продертись крізь всі темні порівняння й не загубити нитку оповіді. Але насипати інтриги вам вдалося 🙂
Трохи заважають помилки, а місцями взагалі склалося враження, що працював гугл-перекладач (\”…каміння падало. Вони боляче лупцювали мене…\”, \”…господар губився у той же пітьмі…\”, \”…всією своєю істотою відчув…\”).
Ще мені сподобалась назва твору, натякає на епічний розмах подій і, як на мене, закладає правильні очікування.