– А я кажу, що маємо втрутитися! – Волохатий кулак гепає по столу. Ось такі вони, чорти – дуже запальні мужчини.
– І як ти собі це уявляєш? Ми просто вигулькнемо з-за рогу всією кагалою і такі: “Добрий день – армія магічних істот до ваших послуг!” – так? – Блідолиця Мавка поправляє пасмо зеленкуватого волосся і окидає поглядом усіх присутніх.
– Нуу… Над цим я ще не думав. – Чорт дістає яскраву парасольку зі склянки і випиває міцний коктейль.
– Отож, а треба було б подумати! А ти, дідо, що скажеш? – Мавка повертає голову вправо і дивиться на бородатого Лісового Пана. Солом’яний бриль приховує болотянисто-смарагдові очі.
– Ну, внучко… Чорт таки має рацію. Ми не можемо керуватися правилом: “Моя хата скраю – нічого не знаю”. Біда прийшла в наш дім… Ми й так довго зволікали…
– А ви, Русалки, що думаєте?
Близнючки-русалки хором відповіли:
– Як Водяник скаже – так і зробимо.
– Спалити їх усіх та й потому! – озвалася Полудениця.
– Підтримую! – підморгнув Чугайстер. – Через них спокою немає: болота й торф’яники горять, ліси горять, тварини гинуть. А люди… Про людей я й поготів мовчу…
– Хазяйко, а ти чого мовчиш? – Чорт повертається до мене й дивиться своїми оченятами-ґудзиками. – Давай, Бабонько, скажи своє слово.
А я не знаю, що казати… Віками ми жили пліч-о-пліч із людьми. Так, деякі з нас мали досить “специфічні” відносини з українцями, але інша наша половина охороняла їх і захищала. І ось зараз, тридцять другого грудня, зібравшись у моїй, припорошеній снігом, хатині, ми мали вирішити – допомогти народу України чи й далі бути мовчазними спостерігачами…
– Вирішено! Ми йдемо на війну! – Видихаю і бачу полум’я, що спалахує в очах моїх гостей.
– От тобі й Баба Яга – а кажуть: “Зла… Людей не любить…” – Чугайстер однією рукою плескає себе по коліну, випускає дим і струшує люльку іншою рукою.
– Не буде України – не буде нашого дому, тому це рішення досить просте. Ми довго намагалися ігнорувати те, що відбувається, та більше тягнути ми не можемо. Народу України потрібна наша допомога – тому, з завтрашнього дня збираємо всіх, кого можемо, і створюємо свій батальйон…
– “Чорнобожі Вовки” – гарна назва, га? – Чорт відхиляється на лаві й виглядає вкрай задоволено.
– Вовки то й вовки! Най буде! – Окидаю поглядом своїх стражів і розумію, що наступний рік буде роком перемоги. Бо вам, українцям, не тільки Бог помагає, а й ми – ваші “Чорнобожі Вовки”…
Оповідання було достойно фіналу. Авторові – респект!
Тихенько сидимо і сподіваємося всім гуртом потрапити в збірку 😉
Най щастить! 🙂
Гарна ідея, тай написано добре…
А можна мені, вовкулаці, до вашого гурту пристати?
Сіроманцю, ти ще й дозволу питаєш? Звісно! Ходи до нас, любчику! Чим більше наше військо буде, тим швидше вороги триклятущі згинуть.
Мені подобається концепція коли магічні і міфічні істоти теж постають на поміч українському народові. Лайк вам за це. Бо це насправді так і відбувається в реалі, віримо ми в тих ітсот чи ні, але по болотам росіян гоняють, в дукми чорним димом залазять і все таке)
Потішили стару бабу твої слова. Дякую.
Стараємося потроху: то Русалки танка затягнуть до річки, то Лісовик заведе в хащі ворогів триклятущих, а то, гляди, і в болоті потопляться. ❤
у мене є твір на цю ж тему – більший, незодавно вилетів з конкурсу Опен ворлд) То думаю пришечу його і викладу людям на почитати) У мене там типу домовик, лісовик, мавки і всі інші разом зібралися думу думать, як далі допомагати нашим)
От буде мені, Бабі Язі, підкріплення. Як батальйон зветься? Приймемо, як своїх.
Поки не опублікований в неті не скажу як зветься)
Ем, а “Білобожі ягнята” збираються втрутитися?
Білобожі Ягнята, кажеш… Це ж зовсім інша сила.
Білобожі Ягнята – це сила світла, миру й віри. Їхня зброя – натхнення й молитва, а не битви.
А Чорнобожі Вовки – інша справа. Ми там, де потрібні кігті, зуби й безстрашність.
Кожен має свою роль. Ягнята діють по-своєму, а ми зробимо те, що їм не під силу.
Дякую за пояснення!
Дякуємо!
Дякуєте, дітки? Та я вам скажу, що не тільки Бог на вас дивиться, а й ми, Чорнобожі Вовки, на сторожі стоїмо. Тож не бійтеся, ми завжди поруч, в темряві і в світлі. Бережіть себе, бо ми вас чуємо і охороняємо ⭐