16 Вересня, 2024 Передбачені, непередбачуванні Повернутися до конкурсу: Фантастичні пригоди Текст видалено на прохання автора Повернутися до конкурсу: Фантастичні пригоди Навігація записів Попередній записНазад Коли пітьма відступаєНаступний записНаступн. Зірка з неба Навігація записів Попередній записНазад Коли пітьма відступаєНаступний записНаступн. Зірка з неба
Вітаю, Авторе! Історія вийшла цікава і трохи казкова. Мені трохи забракло мотивації вчинків персонажів та розуміння їхніх вчинків. Ідея щодо передбаченості життєвого шляху не нова, але тут знайшла непогану реалізацію. Дуже багато подій. які можна було б показати, а не розповісти про них. Але повість має хороший потенціал. Успіху!
Дякую! З мотивацією згодна, деякі лакуни варто заповнити, щоб у читача не виникало питань.
А які, наприклад, події, варто показати?
Оскільки для мене конкурс завершено (а не всі читачі мають доступ до синопсиса, дехто ж просто почитати прийшов), викладаю повний текст (вичитаний, виправлений, доповнений) на аркуші https://arkush.net/book/26012
Дякую, що читали
Вітаю, Авторе!
Мені сподобалась ідея перезавантаження Долі. Хоча, незважаючи на релігійний антураж у світі оповідання, це найбільше нагадує цифровий концтабір.
Але життя цікаве тим, що крім Долі ще існує Воля. Воля людини. І обидві складові можуть змінюватися. Мені було б цікаво взнати, як Кіран не знищив, а змінив свою Долю. І в чому полягало то жахіття, яке несла в собі Алісія. Та як вона впоралася (чи не впоралася) з ним.
Замість цього в синопсисі йдуть описи дій, жодним чином не пов’язані з темою долі головних героїв. Слідчі дії Бальтазара, мандрівний театр, сектанти… Хочеться спитати – хто всі ці люди? Наостанок з’являється зовсім дивна постать – Лайрон, і починає керувати сюжетом.
От я стою середи цього гармидеру, і не розумію, що відбувається і хто тримає наскрізну лінію подій – Лайрон, Бальтазар чи Кіран із Алісією?
Бажаю вам удачі та не заплутати, як я, у цьому складному світі.
Дякую за такий розгорнутий відгук
На початку тут не зовсім перезавантаження Долі, традиційний ритуал (єдине, що на момент початку повісті вміють робити) – це саме знищення існуючої долі. Натомість нічого не з’являється окрім проблем (бо з високими матеріями, які становлять саму основу всесвіту, навіть придуманого, не жартують). Так, безумовно існує як те, що передбачено, так і свідомий вибір людини. Він існує геть для всіх в цьому всесвіті. Доля визначає лише окремі значні події. Чи міг Кіран всупереч своєму передбаченню піти з Храма світ за очі? Легко. Прибився б до якихось торговців, пішов далеко-далеко з караваном, натрапив би на злодіїв, ті б його взяли в рабство, з якого його б в свою чергу викупив інший служник, який випадково б на нього натрапив. Або одружився б та через певний час йому б все набридло і він сам би повернувся. Або… У долі безліч шляхів, але ведуть вони в одному напрямку, так влаштований той світ.
Це був ліричний відступ, а тепер таки до текста.
Чи відбулась вже доля Алісії? Можливо. Наприклад, саме її передбачення мало б стати фінальним елементом, з яких намагався скласти своє передбачення Лайрон, і саме воно запустило процес. А, можливо, її доля ще не спрацювала, бо хто зна, в передбаченні не написано, коли саме вона має відбутись.
В будь-якому разі, у випадку Алісії це повість не про те, як реалізується саме її доля, а про те, що ж з цією радістю робити, коли вже так підставили.
Щодо того, хто ж герой повісті, відповідь проста. Всі четверо. Вводити останнього героя десь на середині книги – це слизька доріжка, тут з вами згодна. Те, що герої нерівномірно розподілені по сюжету – також не те, що рекомендують робити.
Можливо, для такого формату було б достатньо і двох героїв, і тоді дійсно, можна було б виправдати очікування.
Але виросло що виросло.
Ще раз дякую, що читали
Ідея про долю хороша і відгукнулась, але надалі вже все не так чудово. Найперше не зайшла та нахабна крадіжка чужої долі і на її тлі допомога видається штучною. Після прочитання синопсису, взагалі розчарувалась, історія геть не сподобалась, забракло чогось такого, щоб за душу взяло. Кінець взагалі такий собі, стандартний. Забракло глибини самій історії і героїв.
Без помилок нема чого виправляти, не буде і історії. Всі розійдуться по домівках.
Не буду сперечатись, ця повість не претендує на високе одкровення та катарсис, вона написана суто розважальною.
Дякую, що читали, дякую, що написали відгук.
Вітаю, авторе!
Мені прям дуже сподобалося, добре, що саме ваш твір останній на прочитання) я дещо погоджуюся з коментарем на рахунок втечі, але мені здалося, що там не дістає фрагменту, тому не акцентувала, тож круто, якщо трохи доповните)
Бажаю вам успіхів і дуже хочу прочитати історію у повному обсязі! Секрети, інтриги, переслідування, долі, ех, звучить дуже й дуже класно!
Дякую за відгук! Історію так чи інакше можна буде прочитати, або (якщо повезе) в друкованому вигляді, а ні – так я залишу лінк на електронну версію
Непогана історія. Один з головних сюжетних ходів (втеча Алісії) здається мені недостатньо обґрунтованим, але це лише моя особиста думка. Написано дуже добре (ну, так, правити треба, а в кого, покажіть мені, не треба щось виправити?), характери героїв, як на мене, розкриті вдало. Успіхів як на конкурсі, так і в подальшій творчості!
> Один з головних сюжетних ходів (втеча Алісії) здається мені недостатньо обґрунтованим
Це правда. Я сподівалась ніхто не помітить 🙂
Дякую за відгук!
Кіран- цікаве ім’я. Загалом мені сподобалося. Єдине що не так. Це деякі слова в реченнях. Якось дивно звучить. Наприклад: щодо стрілки годинника що пройшла градуси, вірно буде сказати поділки. І ” доля твоя пов’язана з церквою Долі” краще замінити на майбутнє твоє пов’язане з церквою Долі. Думаю так ліпше звучить. Але то моє бачення щодо другого. Не сприймайте як образу. Дякую за уривок твору. Загалом дійсно сподобалося.
Дякую за коментар, насправді теж думала над цими градусами, тому поради дуже в тему!
Задум дуже цікавий) я б і розгорнуту історію почитала) початок чіпляє так, що вже не можеш покинути читати. І якщо вся історія така, то це дуже круто) Читати легко, проте око чіпляється за деякі слова, типу “підберуть женихів” замінити на “наречених”, “піднос з їжею” на “тацю з їжею” і тому подібне, щоб звучало трохи м’якіше)) а так, все добре
Дякую за теплі слова! Так, там ще вичитувать і вичитувать. Після конкурсу лінк на всю історію принесу