Текст видалено на прохання Автора
Повернутися до конкурсу: ПРАДАВНЯ ВІЙНА, ДЕ МИ ПЕРЕМОЖЕМО
Про автора
У пікселі: 19 коментарів
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Текст видалено на прохання Автора
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Вітаю, авторе!
Історія тримала, оскільки я все детально “бачила”.
Я бачила різних драконів, але в пікселі – ні, до знайомства з Асманом.
Дуже зворушливою вийшла зустріч батька з сином, хоча і сталося це не наяву.
Історія дуже сподобалася.
Успіхів на конкурсі!
Дякую за відгук, Міло!
Радію, що історія ожила. 🙂
На щастя, для Змія з Миколкою зустріч наяву та продовження історії можливі. 🙂
Успіхів навзаєм!
Не знаю, мені все зрозуміло. Дракон загинув, прийнявши ракету на себе. Воїна врятували лікарі. Поки він був без тями, бачив уві сні, як дракон приніс йому сина, який ходить. У реальному житті, наскільки я зрозуміла, син – людина з обмеженими можливостями.
Авторе, дякую за чудову оповідку! Я теж ледь не розплакалася в кінці.
Вітаю, Закохано!
Дякую! Мені була дуже потрібна ця читацька думка! Саме така, з поясненням! А то наче вклала в текст усе для його розуміння, а чому він не працює… Точніше, з кожним, хто відгукнувся, виходить по-різному.
Ви все правильно відчитали. А той “сон” в моєму задумі є місцем, де світи перетинаються, і “той” світ теж. Але Змій, очима якого дивиться читач, про це не міг знати, бо щойно там оаинився, а Асман не дав розлогішого пояснення (він узагалі не дуже балакучий 🙂 )
Радію, що твір сподобався і бажаю успіхів на конкурсі.
Хм… Перша частина дуже сподобалася, заінтригували. Але під кінець історію підмінили і стало не зрозуміло, а що взагалі відбулося? Таке відчуття, що пропустили середину історії.
Дякую за думку. Змінилася не історія, а точка зору, а точніше – особа, очима якої на історію дивиться читач.
Принаймні зі свого боку я зробила все, аби цей перехід, а також фінальна сцена були зрозумілими.
Цікаво,мені імпонує,коли текст написаний ,як в триллерах,тобто сюжет,а в кінці пояснення
Дякую за відгук!
Мені дуже хотілося зробити таку коротку історію водночас динамічною і зрозумілою.
Красивий текст. Дякую.
Дякую! Приємно 🙂
Зацікавлює з перших речень. Історія батька і сина (людей) зворушує. Проте я заплуталась наприкінці: дракон злетів, врятував Змія і приніс Миколу до нього. А що сталося потім? І, якщо Микола літає лише у снах, то дракон ракету зупинив теж тільки у сні? Як і де опинився Змій потім?
А ще – як саме Асман збирався переконати батька, що не варто на людях хрест ставити?
Почну напевно з останнього питання. Досі Асман бачив Миколку лише у снах, тому мріяв перенести їхню дружбу на яву і лише через якийсь час просвітити про це батька. Але зміна координатів, зустріч зі Змієм і стрибок назустріч ракеті все змінили.
Люблю оптимістів, але щодо цього твору ви надто оптимістичні. Дракони – істоти магічні, але, на жаль, не безсмертні. І реальність, де Миколка потім літав із Асманом, була сном лише для Миколки. А Змій із неї мав повернутися, інакше жертва Асмана була би марною.
Якось так.
Дякую за роз’яснення. Але з цього виникло наступне питання – Асман помер? Бо ви говорите про його жертву.
Ох, я вже і так, і сяк… У роз’ясненні було не лише про жертву Асмана, але й про те, що дракони не безсмертні. Гадаю, пряміше вже нема куди.
У творі на дещо натякалося, про дещо говорилося прямо в контексті вже раніше відомих фактів.
Дякую.
Вітаю, авторе!
Це вже якийсь тренд новий, що дракони ЗСУ допомагають 🙂 ледь не щоконкурсу про це оповідання 😉
Якщо серйозно – то надто сумбурне викладення. Якщо до зцілення Змія розповідь плине рівно, то далі події починають стрибати. Асман злетів наяву, приземлився уві сні, приніс сина на війну (логіки в цьому взагалі не видно). Снаряд, чи ракету – що там було – спинив де? Наяву чи уві сні? Гуп, фінал. Га, що, хто всі ці люди у фіналі?
Якісь такі, сумбурні враження.
Успіхів та наснаги!
Вітаю, Фантоме!
Щодо “тренду”, то чом і ні? Погодьтеся, не найгірший же кандидат у союзники 😉 А конкурс фантастичний. Все зійшлося 🙂
А тепер серйозно. Кажуть, людина, яка пояснює власний жарт, виглядає жалюгідно. Із автором, який пояснює власний твір, десь так само. А мені хочеться і Вам щось прояснити, і авторську гідність зберегти. Спробую.
Зміна станів і локацій починається лише після того, як Асман злітає. І в передостанньому фрагменті уві сні перебуває лише один із трьох персонажів.
Сподіваюся, моє пояснення не внесло ще більшої плутанини. 🙂
На подібних конкурсах маю одну звичку. Якщо твір не є вкрай слабким, а враження про нього розпливчасте, я його принаймні уривками перечитую, якщо він трапляється в моїй підсудній групі. І найчастіше дійсно прояснюється: і де автор налажав, і де мені першого разу забракло уваги.
Якщо раптом ми з Асманом потрапимо у Вашу групу, дайте нам іще один час на прочитання 🙂 Нам прикро відпускати уважного читача (судячи із коментів до творів колег) із сумбурним враженням. Крім того, мені здається, наш діалог матиме шанс відновитися в більш конкретній площині.
Успіхів навзаєм!
Вітаю, авторе! У мене з’явився фаворит конкурсу. Коротко, але дуже емоційно і сильно. Просто перед очима та мить, коли Асман злітає в небо. Наприкінці, зізнаюсь, плакала
Вітаю, Квітко!
Дякую за відгук! Втішно, що оповідка торкнула 🙂
Навзаєм зичу успіху на конкурсі!