Амазонки….Відголос їх існування залишився і на теренах нашої, української землі.Їхній союз зі скіфами, утворив нове давньоукраїнське плем’я – сармати.В цій назві вкривається сутність сімейних відносин сар – мати або цар- мати, вказує на те що жінка була головною в сім’ї.Саме нащадки цього племені були козаками й продовжували славні подвиги.Проте в цій новій інтерпретації жінок берегли, як продовжувала роду, тому в бойових діях брали участь лише чоловіки.Після Переяславської угоди 1654 року все пішло на шкереберть.Російські можновладці запобігати пробудженню коренів амазонок почали створювати образ панні, а селянок закріпачили, все це для того жінки не взяли до рук зброї, так і дійшло все до наших днів, а прасарматсько – амазонські гени, залишилися лише біологічним активом, поки не настало їх пробудження у 21- му столітті, де є жінкоподібні чоловіки та чоловікоподібні жінки.
Наша головна героїня Марина жила звичайним життям собі в Запоріжжі, була студенткою, невисокого росту з темно- каштанового кольору волоссям, мала легку повнуватість.Її мати працювала медсестрою, а батько… Його вона не пам’ятала, бо він пішов із сім’ї ледве їй виповнився рік.Виховували її бабуся і мати, саме тому їй постійно вчили, що головне саморозвиток, а потім уже заміжжя. Завжди дівчина мала на цей рахунок цікаву відповідь:
– Я і не збираюся, любі мої жіночки, з моїми фізіологічними даними, внуків вам не застати,- жартома промовляла Марина до матері й бабусі, у відповідь на настанови.
Але відразу після початку воєнних дій тон взаємного спілкування різко змінився і коли бабуся подзвонила доньці та внучці та наказала негайно всім зібрати речі та прямувати до неї на дачу, ніхто не сперечався і не жартував.В країні панував хаос, всі тікали якомога далі, хто закордон, хто в області трохи далі від кордону з ворожою державою.
Дорога була довгою, метушня і пробки затримали дівчат у поїзді, але вони все-таки дібралися до місця призначення.Замість обіймів жінка відразу приступила до справи:
– Галино, доню, бери дочку і йдіть в укриття, а я зараз все поясню вам обом,- промовила строго бабуся.
Визнавши наказ матері, Галина з донькою її чекали там.
– Мамо, що це за місце, чому ви мені його жодного разу не показували? – запитала Марина, вперше опинившись в незнайомому підвальному приміщенні.
– Тому що…- не знаючи, що відповісти доньці розпочала Галя
– Може я краще?- запитала бабуся Мокрина.
– Так…рятуй ситуацію,- невпевнено відповіла Галина.
– Чи знаєте ви біблійську легенду про Адама і Єву?- запитала Мокрина.
– Звичайно, бабусю, до чого тут це все? – запитала Марина.
– Всьому свій час.Наслідки… викинуті з раю вони обоє не знали що робити далі, аж поки в них не народився первісток, а згодом іще один син.Відтоді зародився матріархат і всі поважали жінок, бо вони давали нове життя.Проте диявол не залишився осторонь і посіяв в думках чоловіків смутні думки: що жінки винні за те що їх вигнали з раю, що їм тепер доводиться тяжко працювати, вони корінь усіх бід.Почалося протистояння.Не відразу, але згодом в жінок прокинувся дух воїна і вони давали гідну відсіч чоловікам.Проте вищі сили уладнали конфлікт, бо потрібно було продовжувати розвиток людства і відновлювати приріст населення.Але погодилися не всі.Найактивніші, ті що звалися амазонками вибрали найдостойніших.Ними виявились плем’я скіфів.Симбіоз цих двох спільнот утворив плем’я сарматів, від них пішли й козаки.Але зло не дрімало і вирішило знищити цей союз.Якраз один із давньоруських князів Андрій Боголюбський понад усе хотів створити свою державу і знищити родичів, які відіслали його в дальні землі. Диявол нагородив його нечуваною жорстокістю в обмін на те що він і його нащадки знищать всіх нащадків роксоланів.Тут інтереси збіглися й іще перед татаро – монгольською навалою Київ спустошили московити.Через віки вони втерлися в довіру до козаків і підписали договір про протекторат, але згодом все повернули в вигідну для себе сторону.Саме знищенням Січі вони знищили залишки роксоланів.Проте деяким вдалося втекти.Серед них і моя прапрапрабабуся з сім’єю.Вони змирилися, але в той же ж час протистояли…
– Цікавий екскурс в історію, але до чого ми, тут і зараз? – запитала внучка.
– Не перебивай мене, будь ласка.Існує пророцтво: що хтось з нащадків амазонок зможе створити колізійний потік і знищить багатовікового ворога, коли той піде війною на нас,- промовила Мокрина.
– Тобто, з часів Андрія Боголюбського накопичувалось зло, яке зараз в абсолюті в чинного керівника сусідньої держави?- запитала Галина.
– Так, доню.Я відчуваю, що войовничий дух народу прокинувся, тепер залишилось провести ритуал пошуку обраної.Станьте в коло, візьмімося за руки, я промовлятиму, а ви повторюйте, – промовила бабуся.
Виконавши настанови старшої з присутніх, дівчата почали повторювати:
Ворог напав, наша прамати, допоможи обрану відшукати…
Повторивши декілька разів ці слова і відкривши очі, жінки побачили, як Марина світиться яскраво помаранчевим світлом.
– Що зі мною? – запитала дівчина.
– Ти обрана,- з усмішкою промовила бабуся.
– І що далі?- запитала Марина.
Раптом мама і бабуся розчинилися в повітрі, це ще більше занепокоїло дівчину.Знайшовши в укритті їжу, вона поїла та лягла спати. Вві сні їй приснився сон, де вона долає ворогів, не використовуючи фізичний контакт.В кінці сну незнайомий голос їй промовив, лише одне слово – медитуй.
Йшов час, дівчина проводила час за буденними справами, як на карантині.Але раптом одного дня вона вирішила переглянути в інтернеті, що там коїться на поверхні.Дізнавшись про моторошні події в Бучі , знущання з цивільних, особливо жінок і дітей, вона вирішила нарешті діяти й перестала в собі сумніватися.Згадавши, як бабуся вчила її медитувати, дівчина розпочала.Час летів повільно і хоч Марині нічого не вдавалося, вона не здавалася.
Раптом вона опинилася думками на якійсь зеленій галявині.Через декілька хвилин з’явилася незнайома жінка і промовила:
– Нарешті, Марино, тобі вдалося, я прамати Ольбія.Через деякий час відбудеться твоє духовне оновлення і ти віднайдеш свою дорогу.
Лише дівчина хотіла щось запитати, як все зникло, дівчина заснула.Їй приснився сон, після якого вона знайшла всі відповіді, тому почала діяти. Спочатку це була медитація.Річ у тому, що жінки мають особливу енергетику і при своєму народженні та при народженні дитини.Колізійний потік це точка графіку з допомогою якої можна було наче пірнути в цю енергію і внести потрібні корективи, проникнути у свідомість жінки й не важливо чи житиме вона в майбутньому чи в минулому, це ніби всесвітня мережева павутина – інтернет. Відкривши необхідні чакри Марина розпочала.Спершу їй вдалося знайти кривдників, які чинять військові звірства зараз.Відчувши енергетику їх матерів, дівчина кожну з них позбавила на енергетичному рівні мати дітей, або ж проникала в їх голови й вони одразу після весілля вбивали своїх чоловіків.Далі по аналогії відбулося з батьками Путіна і його оточення, а згодом з іншими кривдниками українського народу.
І от коли вона дібралася до князя Андрія Боголюбського сили почали її покидати.
Зло нарешті вирішило дати спротив:
– А хто тут у нас? Ти думаєш що так все просто? Я зараз промовою закляття регенерації й все відновиться,- промовив диявол, зненацька з’явившись.
Але всі кого вона врятувала віддали їй свою енергетику.Це світло відновило її сили, а диявол злякавшись цього нестримного потоку хутко зник.Зло було подолано.Бабуся і мати повернулися.Завдяки Марині Україна залишилась могутньою і передовою державою ще з часів Київської Русі.Перемога настала і вже більше ніхто і ніколи не плюндрував і не плюндруватиме української землі, бо нас захищають непереможні воїни, бо нащадки амазонок дадуть відсіч кожному.
Вітаю, Авторе!
В мене було відчуття, що Ви квапитеся розповісти все-все-все і, бажано, одразу. Місцями текст скочується в синопсис. Якщо розпишете, то вийде непогане “повновісне” оповідання.
Успіхів!
Вітаю.
Незважаючи на ряд недоліків, мені сподобався темп оповіді 🙂
Не люблю коли мусолять. А тут все скоренько. Бігом ))))
Ну (хоч сам суворо патріархального виховання) вітаю ідею матріархату. 😉
Але Вам, справді, потрібно відповідальніше ставитись до тексту, котрий відсилаєте на конкурс.
Ну і працювати над словом. Від себе раджу багато читати. Вирізняти тексти, які Вам не подобаються і думати над тим, як би Ви їх переписали.
А тексти, що припали до душі, аналізувати та знаходити те, що там Вас захопило. Виймати ці інструменти і застосовувати у своїй творчості.
Наснаги Вам!!!
Схоже на те, що в коротку оповідку намагалися впихнути обсяг роману. Читати було важко, бо все скомкане якесь. Навіщо той відступ на початку історії, якщо далі жінка розповідає майже те саме? Цей обсяг можна було витратити на події якісь.
Ідея супер! Але варто працювати над своїм стилем написання. Поки що читати важко, але бажаю наснаги та роботи над собою і все буде!
Текст не вичитаний настільки, що кількість помилок у творі завадила прочитати його до кінця, на жаль.
Вітаю, авторе!
Я чесно прочитав, вірніше, продерся через текст.
Ідея цікава, але реалізація… Ні, вибачте, я цього не коментуватиму.
Успіхів та наснаги!
Ідея прикольна, але реалізація так собі. Більше схоже на чернетку-синопсис, а не на завершений твір. Підозрюю, що у автора мало досвіду в написанні історій.
Успіхів і наснаги!